Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе на честь Дня кримськотатарського прапора продовжує виставку TOPRAQ (Земля) до 2 липня та запрошує безкоштовно відвідати Музей 26 червня у День кримськотатарського прапора.

Виставка TOPRAQ була створена з ініціативи Представництва Президента Українив Автономній Республіці Крим в рамках серії виставкових проєктів «Крим. Інший погляд». В Музеї-майстерні І. П. Кавалерідзе представлені  рідкісні літографії та гравюри європейських авторів XIX  ст. з приватної колекції мисткині Лери Літвінової, колекція унікальних старовинних мап 18 та 19 ст. з музею Шереметьєва та сучасна скульптура Леонори Янко. Гості виставки побачать гравюри Джеймса Грея (1850 р.), Джозефа Мейєра (1840 р.), літографії Карла Хелфарта (1829 р.) та Роланда Вайбензаля (1829 р.).

Серед робіт скульптура «Кримське каміння» Леонори Янко, мисткині кримськотатарського походження

«Камені — мовчазні свідки всього. Створювала цю роботу, згадуючи свій шлях до Криму, від дитячих мрій, ще в Узбекистані до загального прагнення кримськотатарського народу до щасливого життя на рідній землі. Морські скелі — символ стійкості та самовладання, не дивлячись ні на що. Для мене морське каміння, скелі — це символ мовчазної сили, вміння стояти на своєму та взагалі триматися головного. Скелі залишаються неупередженими та безмовними свідками, але можливо колись і вони заговорять», — розповідає авторка.

Також директор Музею-майстерні І. П. Кавалерідзе Олександр Юнін долучив до виставки скульптури Леонори Янко з проєкту «Світ їх не спіймав», присвячені Григорію Сковороді.

Цікавий маловідомий факт: Сковорода мав кримськотатарське коріння, яке пов’язує його з ханським кримськотатарським родом

Зображення Кримського півострова, його мешканців та природи у мистецтві різних періодів відображає певну історичну — політичну, соціальну, культурну — реальність. Наприклад, після депортації кримськотатарського народу образотворче мистецтво того періоду можна охарактеризувати як «Крим без кримських татар»: на картинах краєвиди, міські пейзажі, будинки киримли без самих власників, адже вони депортовані — цей факт тогочасне мистецтво замовчує та приховує за глянцевими пейзажами. Якщо говорити про ментальну деколонізацію, тоді сьогодні, як ніколи варто зазирнути в історію України, звернути увагу на історію кримських татар та методично позбавляти себе впливу століть пропаганди, повертаючи собі історичну правду.