«Усі діти наші»: СОС Дитячі містечка реалізує проєкт забезпечення кожній дитині права на сім’ю

Уже 20 років СОС Дитячі Містечка працює задля попередження сирітства, розвитку сімейних форм виховання для дітей, позбавлених батьківського піклування та підтримки молоді, яка виходить з-під опіки. Завдяки цій роботі понад 270 дітей отримали нові родини (прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу), понад 5000 дітей залишились у рідних сім’ях та отримують належне батьківське піклування. Усе це робиться задля того, аби кожна дитина могла зростати у сім’ї, що є однією з умов євроінтеграції та складовою реформи деінституалізації – заміни групових закладів (інтернатів) вихованням дитини у родині. Задля цього СОС Дитячі Містечка розпочав реалізацію важливого проєкту «Усі діти наші. Забезпечення права кожної дитини на сім’ю».

Про цю актуальну в наш час ініціативу керівництво СОС Дитячі Містечка розповіло на прес-конференеції. В ній взяли участь: директор СОС Дитячі Містечка Сергій Лукашов, національна менеджерка проєкту “Право на сім’ю” СОС Дитячі Містечка Антоніна Загроцька, менеджерка підрозділу із розвитку сімейних форм виховання СОС Дитячі Містечка Світлана Тунтуєва. До пресконфренції також долучилися сім’я усиновлювачів із програми організації Сергій та Олена Москаленки, а також Ірина Шкляр, волонтерка, яка пережила досвід перебування в інтернаті, вихованка дитячого будинку сімейного типу. Модераторкою заходу виступила журналістка Наталія Соколенко.

Зараз, додав Сергій Лукашов на прес-конференції, ситуація коливається, але не слід забувати, що до війни в інтернатних закладах цілодобово перебували 50 тисяч дітей, які росли без батьківського піклування і без соціальної адаптації. «Ці молоді люди, виходячи з таких закладів, стають соціально дезадаптованими, без навичок любові – любов це вміння, якому й навчає сім’я. Усиновлення й інші форми сімейного виховання та піклування про дитину – це робота, і це непроста робота, батькам-вихователям потрібна допомога. СОС Дитячі Містечка таку допомогу надає й активно на практиці впроваджує право дитини на сім’ю”, – сказав Сергій Лукашов. Зокрема, за час війни СОС Дитячі містечка підтримала 325 000 людей – батьків і дітей, попередивши розпад сім’ї, зберігши дитину в сімейному середовищі.

Втім, Україна має один із найвищих показників інституціалізації дітей у світі (близько 1,5% усіх дітей). Сергій Лукашов нагадав, що викорінення інтернатних систем є невіддільною складовою євроінтеграції: «Сором залишатися в старих рамках. Ми мусимо реалізувати реформу деінституалізації, хоч це складно».

Директор СОС Дитячі Містечка також наголосив, що реформа деінституалізації особливо важлива в нинішніх умовах, коли потрібно повертати українських дітей – з тимчасово окупованих територій, примусово вивезених, внутрішньо переміщених.

Своєю чергою національна менеджерка проєкту “Право на сім’ю” СОС Дитячі Містечка Антоніна Загроцька повідомила, що для реалізації реформи деінституалізації потрібно багато кроків. Зокрема, основними напрямами проєкту є:

• робота з громадами (наразі їх шість у Київській та Івано-Франківській областях), в яких відпрацьовуються моделі міжвідомчої взаємодії, різноманітні запити, можливі варіанти розв’язання типових проблем, створюються інклюзивні простори;

• організація адвокаційно-комунікаційної кампанії на національному та місцевому рівнях;

• усунення прогалин в чинній нормативно-правовій базі, що створює бар’єри для реалізації дитини, позбавленої батьківського піклування, права на сім’ю;

• тренінги та навчання для соціальних працівників, які надають послуги з підтримки;

• рекрутинг, навчання та підтримка опікунських та прийомних родин.

СОС Дитячі Містечка активно втілює процес навчання для родин-кандидатів на усиновлення та підтримку чинних сімейних форм виховання. Як зазначила на прес-конференції менеджерка підрозділу із розвитку сімейних форм виховання СОС Дитячі Містечка Світлана Тунтуєва, таке навчання у 2023 році вже пройшли 125 кандидатів, більша частина – це усиновлювачі, трохи менше – кандидати, які прагнуть стати опікунами або піклувальниками, прийомними батьками. Одинадцять таких родин вже прийняли до себе 22 дитини. «Ми рухаємося до деінституалізації – до того, щоб діти приходили в родини й отримували справжню батьківську любов і турботу», – додала Світлана Тунтуєва.

Сергій та Олена Москаленки, обидва педагоги за фахом, сім’я усиновлювачів з програм “СОС Дитячі Містечка” Україна розповіли про свій досвід всиновлення та виховання п’ятьох дітей.

 «Я працював в інтернаті і бачив, в яких умовах виховуються діти. З одного боку їжа, одяг, ліжко, все є, але немає родинного тепла, немає кому пожалітися, радістю поділитися. Основне це те – що в інтернаті все вирішує сила. Якщо ти сильний – ти правий. Індивідуальні якості в інтернаті проявити нереально. Олена працювала на держслужбі, з’ясувала про форми виховання. Отак все і почалося “, – сказав Сергій, відповідаючи на запитання про те, як вони з Оленою прийшли до рішення стати прийомною родиною. 

У пресконференції також взяла участь Ірина Шкляр – волонтерка, яка пережила досвід перебування в інтернаті, вона почала свою промову з вдячності МБО “БФ “СОС Дитячі Містечка” Україна: «Я вдячна за те, що мене, моїх братів та сестер забрали з інтернату, де ми перебували протягом двох років, та віддали в сім’ю, де мама-вихователька, яка нас оточила любов’ю та турботою. Ми відчули від дорослої людини підтримку, зрозуміли, що їй не байдуже ким ми станемо, де ми будемо працювати».

«Попереду ще чимало рішень, складних і, можливо, непопулярних, але без них ми не досягнемо того рівня еволюції, коли кожна дитина в нашій країні буде щаслива. Ми обрали для нашого проєкту слоган «Всі діти наші» – він влучно відображає наше бачення: українська сім’я буде щасливою, повною, повноцінною. І це бачення має відобразитися і у світогляді українського суспільства, і в чинному законодавстві. І відповідальність за це лежить на кожному з нас», – сказала Антоніна Загроцька на презентації.

Підписуйтесь на наш дайджест у Telegram, жіночі історії в Інстаграм та приєднуйтеся до нашої веселої 46 000-ї спільноти у Facebook. Не спамимо дописами, ділимося лише дійсно цікавим.