Кадр відеоефіру розмови з “Тет”, “Суспільне Хмельницький”

Італійці запросили її очолити нову обсерваторію в Африці, а вона пішла служити у 6-й окремий полк ССпО “Рейнджер”, що на Хмельниччині. Уже понад пів року як вона – спецпризначенка з позивним “Тет” і читає спектри, тестує РЕБи, навчається і навчає. Про те, чому хоче служити ближче до фронту і які має захоплення, “Тет” розповіла Олені Кеменяш  з «Суспільне Хмельницький» – ділимося історією цієї неймовірної захисниці.

Як і відколи поєднали у своєму житті астрофізику і військову справу?

Бажання поєднати це нарощувалося упродовж останніх років. Я повернулася з постдокторантури, тобто стажування в Ізраїлі. Там займалася дисертацією на тему супутникових аерокосмічних досліджень — вимірювала різні параметри атмосфери. Одним із напрямків був прогноз землетрусів. Ізраїль — це унікальне місце на з’єднанні трьох тектонічних плит. Там їх постійно потроху потрушує. У них датчики стоять на горі Хермон. Мені треба було з ними розбиратися, виділити звідти спектри.

Після того я шукала собі наступне стажування. Знайшла роботу. О 22:00 23 лютого 2022 року прийшов контракт від британської компанії. Ми святкували до першої ночі. 24 лютого почалось повномасштабне вторгнення росіян. Довелось відмовитися від роботи, бо британська компанія одразу поїхала з України. Я вирішила залишитися і хоч чимось допомагати. Почала викладати. Досі викладаю на “Волонтерці” фізику, математику, бо багато дітей повиїжджали за кордон.

Потім думаю: я все-таки науковиця, чимось можу більше допомогти. Мої друзі телефонували як до фізикині за роз’ясненнями щодо нового обладнання. Я відповідала, що не дуже на тому розуміюся, але мені нескладно розібратися. І почала розбиратись. Потім ще мені телефонували, питали про РЕБ. Я розуміла, що треба рухатися в тому напрямку.

Так сталось, що впала, зламала руку і ногу. Рік реабілітувалася, почала втілювати в життя свою мрію — готувалась до марафону. Тим якраз і реабілітувалась. Врешті проплила його і через кілька днів поїхала на базову загальновійськову підготовку (БЗВП). Ще до того з мамою говорила про те, що з самого дитинства Бог мене готував. У шкільні роки закінчила клуб юних моряків. Я в нормальній фізичній формі, реабілітувалася, стріляти вмію.

Як готувались до того, щоб долучитись до війська?

Постійно пишуть, що потрібна допомога з антенами, знання щодо пайки й так далі. Я пройшла курси керування FPV-дроном. Міркувала, може, піти інженерам допомагати, а, може, “літати”. Взяла собі пульт, окуляри — почала “літати”. Мені сподобалось, в голові не паморочиться. У березні 2024 року зателефонувала у рекрутинговий центр, спитала, чи потрібні такі, як я. Відповіли, що потрібні.

Через дві години мені зателефонували й запросили працювати з РЕБ. Після тривалої співбесіди я зрозуміла: все, що пропонують, мені подобається. Я собі все розпланувала. Звозила маму Європою до океану на машині. Зробила ще операцію, реабілітувалась марафоном.

Все отак закрутилося, завертілося. Морально я була готова, мама теж. Хоча вона дуже переживає, але кажу, що все в Божих руках

Кадр відеоефіру розмови з “Тет”, “Суспільне Хмельницький”
У той час, коли зважилися йти служити, формувався 6-й окремий полк ССпО “Рейнджер”. Ви вибрали його чи він — вас?

Він вибрав мене. Я навіть не знала, що то за полк. Коли приїхала на БЗВП, мене попередили, що не можна говорити телефоном, писати повідомлення, бо це ССО. Я така: “Окей, зрозуміла. Тільки скажіть мені, що означає ССО?”. Вони посміялися і пояснили. Мене навчали на оператора з виявлення БпЛА. Мені цікава наука. Я буду дивитися антени, читати спектри, зможу визначати за ними БпЛА.

Можу припустити, що серед теперішніх ваших колег немає більше астрофізикинь або науковиць…

Звісно, немає. Коли я проходила внутрішню безпеку, мене запитали: “А нічого, що ви, кандидатка фізико-математичних наук, йдете в армію? Поїхали б працювати над якимось проєктами”. А мені якраз напередодні пропонували очолити проєкт. Італійці організовували обсерваторію в Африці. Відкривалась іоносферна. Це якраз моя специфіка. Але я відповіла: “Ні, у нас війна, я зайнята”.

Чому навчаєте своїх теперішніх колег? І чому вони навчають вас?

Мене навчають терпіння. Ще на БЗВП хлопці запрошували до вогнища доступно розповісти про базову фізику, починаючи від атомів і молекул, як вони пов’язані, як відбуваються хвильки. Ми їх не бачимо, а вони збуджуються через те, що атоми рухаються. От такому навчаю. Коли приїхала у свою групу, теж почала з такого базового рівня. Вони всі зацікавлені, слава Богу. Продовжила вже таким рівнем: що таке спектр, його цифрова обробка, що ми бачимо на тих спектральних діаграмах, що це не сам сигнал, а розкладений.

Дивлячись на антену, вже приблизно оцінюємо, для яких діапазонів вона може використовуватись. Може вона виявляти літальні апарати чи радійки? Ми управляємо дистанційно за допомогою електромагнітного випромінювання. Можемо його відрізати. Чим? РЕБом. Ми це називаємо — “ребити”.

Чого нам бракує у військовій справі, щоб стати потужнішими?

Не вистачає організації. Ресурси просто провисають. От візьмімо мене. Сиджу тут зараз, а могла б вже бути на передовій, бо можу там щось робити. А чому? Тому що там ще для мене немає місця, тому що хтось “згори” ще не організував все це. А чому? Тому що він не розуміє всю цю діяльність. Радіоелектронна безпека, радіоелектронна розвідка — це досить нові діяльності. Треба бути гарно обізнаним у тому, що ми можемо робити.

Багато обізнаних бачите поруч із собою на різних рівнях?

Ні. Часом кажу своїм науковцям: “Може ви допоможете?”. Хтось не може, тому що вже у віці. Інші роз’їхались, їм все ж цікавіше займатися наукою.

Коли надходить волонтерська допомога, серед якої є дрони, РЕБи, ви перевіряєте їх?

Так. Нещодавно випробувала одну РЕБ-установку. З нею не все гаразд. Я б не взяла на себе відповідальність посилати її хлопцям, бо вони б надіялися на неї, а вона б не спрацювала так, як треба. Її, звісно, можна вдосконалити. Антени треба трішки поправити під діапазон, поставити більш потужного підсилювача. Моя порада волонтерам: не надсилати прилади від виробника одразу на передову.

Гортала ваші соціальні мережі. Ви маєте багато захоплень: живопис, ілюстрації, гра на укулеле, спів, сальса. Що це все вам дає?

Може, я так відволікаюсь. Після нашої перемоги продовжу підготовку до марафону. Хочу проплисти індивідуальний марафон на 160 кілометрів. Щодо наукової роботи не знаю, якщо мені запропонують якийсь цікавий проєкт. Зараз мені цікаво займатися РЕБами. Мабуть, я і вибрала вже той напрямок.