Енергетична криза і блекаути ускладнили життя жінок більше, ніж чоловіків

Енергетична криза, що охопила Україну після початку повномасштабного вторгнення, істотно вплинула на повсякденне життя громадян. Особливо гостро її наслідки відчули жінки та дівчата — через традиційно високу залученість у домашню та доглядову працю, а також обмежений доступ до фінансових і технічних ресурсів. Саме тому громадська організація «Жіночий енергетичний клуб України» у межах проєкту ООН Жінки «Посилення жіночого лідерства для стійких і мирних суспільств», що фінансується урядом Данії, провели дослідження «Гендерний вимір енергетичної кризи в Україні: шляхи до стійкості». 

Згідно з його результатами, найбільше від вимкнень світла постраждали жінки з дітьми (65%), люди з інвалідністю (64%) та люди похилого віку (63%). 84% жінок, які взяли участь у дослідженні, вважають стабільне електропостачання важливим, серед чоловіків з цим погодилися 75%. 

 Нижче – ще кілька показових фактів. 

ЖІНКИ ОЦІНЮЮТЬ НАСЛІДКИ БЛЕКАУТІВ ЯК СУТТЄВІ, ЧОЛОВІКИ — ЯК ПОМІРНІ 

Відсутність стабільного електро і водопостачання змусила жінок витрачати більше часу й ресурсів на виконання щоденних завдань.

Основні сфери, в яких відчувається дискомфорт через відключення світла, це побутові справи (55%), опалення (51%), зарядка пристроїв (49%), приготування їжі (42%) та робота чи навчання (42%). У сім’ях з дітьми до цього переліку додається догляд (45% проти 20% у загальній вибірці). Загалом жінки значно частіше, ніж чоловіки, згадують про труднощі в хатніх справах.

80% респондентів, які здійснюють догляд за дітьми або родичами, зазначають, що вимкнення електроенергії негативно вплинули на їхні можливості виконувати ці обов’язки.

МОЛОДІ ЖІНКИ І ЖІНКИ У МАЛИХ МІСТАХ – ПІД НАЙБІЛЬШИМ НАВАНТАЖЕННЯМ

Хоча енергетична криза зачепила всю країну, її наслідки виявилися нерівномірними. Вплив залежить від регіону проживання, рівня доходу, соціального статусу і віку.

Зростання навантаження частіше зазначають жінки з малих міст (41%) порівняно з мешканками обласних центрів (34%) та сіл (34%). У Центрі України про збільшення навантаження повідомили 42% жінок, тоді як на Заході — 38%, а на Південному Сході — 28%.

Також 38% жінок з низьким або середнім доходом відзначили зростання побутового навантаження, порівняно з 27% серед жінок із вищим рівнем достатку.

88% ОПИТАНИХ ВІДЧУЛИ ЗРОСТАННЯ НЕБЕЗПЕКИ 

Відсутність вуличного освітлення створила небезпечні умови пересування, особливо для жінок і дітей у містах. Жінки частіше повідомляють про тривогу щодо безпеки як власної, так і дітей, зокрема у вечірній та нічний час.

Енергетична криза з вимкненням електроенергії частіше непокоїть жінок, ніж чоловіків (92% проти 85%). Серед причин: темрява на вулиці (62%) і вдома (57%), небезпечні умови праці (50%). 

Додаткові ризики пов’язані з використанням тимчасових джерел освітлення вдома — ліхтариків, свічок, генераторів, — що підвищує ймовірність травмування.

Респонденти з вищим рівнем доходу частіше мають доступ до резервних джерел освітлення, що свідчить про соціально-економічні нерівності у рівні безпеки.

БЛЕКАУТИ ЗНИЗИЛИ СОЦІАЛЬНУ АКТИВНІСТЬ ЖІНОК

Перебої з електроенергією та нестабільний інтернет ускладнили освітні процеси, роботу з дому та діяльність в громадах. 74% опитаних це підтвердили. Особливо блекаути позначилися на активності жінок віком 36+ (41-42%) та жительок південного Сходу (45%).

41% респондентів/ок бояться втратити роботу через енергетичну кризу, найбільше серед них – жінок середнього віку (51%). 

Енергетична криза суттєво вплинула на доступ до медичних послуг, навчання та роботи. 55% жінок (проти 49% чоловіків) зазначили, що проблеми з енергопостачанням ускладнили відвідання лікаря. 

Постійні вимкнення змусили населення інвестувати в альтернативні джерела енергії, що стало особливо складним для сімей з дітьми та молодих жінок. 34% опитаних змушені були витрачатися на генератори, акумулятори, павербанки.

ЩО РОБИТИ?

Організатори дослідження і, зокрема, Жіночий енергетичний клуб України, провели спеціальний форум, аби обговорити подальші кроки. В ньому взяли участь представники й представниці громадських організацій, компаній та держструктур, які наголосили на необхідності впроваджувати гендерно чутливі рішення в енергетичній політиці та підтримувати вразливі групи.

Зокрема, учасники форуму рекоменують державним органам та місцевій владі впровадити програми підтримки вразливих груп під час енергетичної кризи й реалізовувати гендерно чутливу політику в енергетичній сфері.

Бізнесу та енергетичним компаніям, вважають організатори дослідження, варто інвестувати в автономні джерела живлення та енергоефективність; інтегрувати гендерний компонент у корпоративні стратегії, підтримувати працівників і вразливі групи через соціальні програми.

Жіночий енергетичний клуб України закликав міжнародні організації, донорів, громадські організації адвокатувати енергоефективні й гендерно чутливі політики і підтримувати жіноче підприємництво у сфері відновлюваної енергетики.