Цікава професія: художник з театральних костюмів
Розпитали Ганну Іпатьєву, яка працює з Національною оперою України, Львівською оперою та «Київ Модерн-балетом»
Розпитали Ганну Іпатьєву, яка працює з Національною оперою України, Львівською оперою та «Київ Модерн-балетом»
Ганна Іпатьєва – українська художниця театру, живописиця, на рахунку якої створення образів для десятків вистав. На питання, хто такий художник з костюмів, вона відповідає однозначно: «Це образотворець. На рівні художника-постановника театральних вистав. Митець, який має знання і хист відобразити й реалізувати зовнішній вигляд персонажів театральної постановки». І з цим визначенням важко не погодитися, переглядаючи ті неймовірні костюми, які пані Ганна створює для вистав Національної опери, Львівської опери або «Київ Модерн-балету».
В її обовʼязки, як художника з костюмів в українському професійному театрі, входить створення оригінального авторського проєкту костюмів до конкретної вистави й супровід, професійне керування втіленням цього проєкту. «Від жанру вистави й задуму режисера залежить напрямок створення образу, його фінальна сценічна реалізація, над якою працює команда спеціалістів. Наприклад, конструктив костюмів для балету відрізняється від оперного чи драматичного і залежить від технології – як саме втілити образотворчу ідею художника костюмів, зробити образ придатним для сценічного виконання», – пані Ганна розповідає про особливості своєї професії натхненно й закохано.
Людей дивує факт, що художник костюмів в театрі не є костюмер. А ще моє «улюблене» популярне запитання – про загальну кількість метрів тканини у виставі, чомусь людей часто цікавлять саме ці факти.
По-перше, треба мати таке «костюмнообразне» бачення і мислення, по-друге, отримати спеціальну художню освіту в цій галузі знань.
В Україні навчають професії художника театру і кіно на спеціальному факультеті в НАОМА і в Академії дизайну ім. Бойчука в Києві, також в Академії мистецтва й училищах у Львові, Харкові, Одесі, Дніпрі, в нових молодих інститутах дизайну і моди. Кожен можеш обрати місце для себе.
По-третє, надважливо практикувати, робити свої живі маленькі проєкти чи замовлення, намагатись втілювати свої творчі ідеї під час навчання.
Мій добрий провідник у світ театру – відомий український композитор Олександр Васильович Костін, близький друг моєї родини. Він допоміг мені полюбити цей світ і майстерно завантажив «театральний додаток» в мою систему координат так, що театр став професією.
Хоча навчалась я в НАОМА в майстерні монументального і храмового живопису академіка Миколи Андрійовича Стороженко. Вчитись у майстерні М.А.С. був мій свідомий вибір і мрія. Я наважилась спробувати робити перші ескізи костюмів і сценографії за підтримкою Вчителя і першою моєю реалізованою постановкою став балет «Євпраксія» для ХАТОБу в 1993 році, тоді я ще була студенткою четвертого курсу. Любов до цієї роботи з того часу не згасла.
Мій робочий день починається вранці з медитації, десь о 6. Ранок – найкращий час для креативу, то ж з 8 до 12 в мене творча майстерня. Потім час для справних справ впродовж дня. Якщо триває підготовчий період і маю більше вільного часу – тоді вечірні години також працюю в майстерні.
Фіналізує процес премʼєрний показ – все і всі на сцені, згідно з задумом, все зручно і працює. Костюм включає і грим, і зачіски, взуття, аксесуари та ігровий реквізит.
Потім вистава живе своїм життям окремо від художника. Театр має підтримувати цілісність первинного задуму, коли деякі вистави живуть роками дуже довго. Художник-автор може вносити зміни у виставу з часом і з роками, робити реновації.
Нагадаємо, що понад 100 вистав українських театрів можна подивитися онлайн на Dramox – розповідали про цей сервіс тут. Пані Ганна (і ми теж) вважає її знахідкою як для профі, так і для театрального глядача, і мріє передивитися всі викладені вистави – коли матиме вільний час 🙂 А почати радить з вистави «Чорнобильдорфф». Що ж, дослухаємося до профі!