спецпроєкт
ВОНА. ВІЙНА
ЛІНА
ПАЛАДІЙЧУК
Історія героїні радіоподкасту «Вона. Війна», яка вивчила тактмед і рятує людей під час прильотів
Журналістка й інструкторка Ліна Паладійчук, героїня подкасту «Вона. Війна» на Радіо «Накипіло», надає домедичну допомогу постраждалим після ворожих атак у Харкові, їздить знімати репортажі, на передову, звідки привозить унікальні історії. Одного дня Ліна мріє забути про тактмед і більше не мати приводів його згадувати. Але поки триває російська навала, робить усе від себе залежне для допомоги людям і не тільки. Ліна називає себе «мама Акели» — хаскі-маламута з Бучі, який став повноправним членом її родини і Медіагрупи «Накипіло».
«Дуже складно почуваєш себе в часи, коли одночасно маєш жити декілька життів, існувати в декількох реальностях. Ти живеш умовно нормальне життя, працюєш, розвиваєшся, гуляєш, разом з тим робиш щось для війська, для своєї роботи, страждаєш», — розповідає Ліна.
Журналістка часто їздить у відрядження на лінію фронту робити репортажі. «Але після них стає складно, бо ти перенасичуєшся хорошими історіями людей, які живуть у нехороших умовах. Починаєш думати про класову нерівність, про концепт справедливості. В голові виникає багато думок. Куп’янськ — особливе для мене місце. Там я спілкувалася з людьми, які дуже багато роблять і вірять у те, що роблять. І це особливе щастя, коли ти бачиш, що люди вірять, допомагають і наближають перемогу. Однак я не можу сказати, що все так добре, що там живуть тільки хороші люди. Мені пощастило, я спілкувалася тільки з хорошими людьми. Але там багато різних, як працювати з цим, я поки не зрозуміла», — ділиться вона своїми спостереженнями.
Має дуже багато історій. Згадує родину Українців. Ці люди розповідали, як їм жилось в окупації. «Всі ті люди, про яких я робила репортажі, коли ми говорили про перемогу, плакали. А ця родина напевно плакала найсильніше. З такою вірою в очах. Не можу їх забути. Дуже часто про них згадую», — розповідає журналістка.
Цього року Ліна почала займатись допомогою постраждалим від прильотів
Вона виїжджає разом з командою AID 46 на місця прильотів для того, щоб надавати домедичну допомогу, допомагати рятувальникам розгрібати завали, евакуйовувати людей.
«Ще взимку я сиділа вдома, мені було дуже страшно. В якийсь день пролунало дуже багато вибухів. І я подумала, що не можу просто сидіти, мені було дуже складно нічого робити. Після цього я пішла на курс домедичної допомоги, який саме проводили для команди «Накипіло». Потім ми почали домовлятися про якісь інші курси, і так дуже плавно і органічно я потрапила в команду AID 46. Нині разом з ними займаюся медичною евакуацією і медичним супроводом з прифронтових територій. Була на Вовчанській евакуації і працювала там. Нині викладаю курси, наразі це Stop the Bleed, крім того, навчаюся для проведення інших курсів», — говорить Ліна і додає, що ніколи не хотіла бути медиком, але хоче допомагати людям і допомагатиме, поки буде потреба.
Журналістка розповідає, як однієї безсонної ночі вона вирішила, що хоче завести собаку. А вже за день вона їхала в Київ за хаскі-маламутом Акелою, якого взяла з притулку в Бучі. «Він втік десь з окупованого чи деокупованого села Київської області. Акела перший час не реагував на різкі звуки від прильотів, а потім почав лякатись, ховатись. Мені дуже боляче дивитись на це, але я не можу з цим нічого вдіяти. Я з ним розмовляю», — ділиться Ліна історією свого собаки, додаючи, що коли вона дивиться на свого улюбленця, одразу стає легше.
Повну версію розмови з Ліни Паладійчук про творчість, викладання, про роль фольклору у самоідентифікації українців можна послухати на радіо “Накипіло” за посиланням.
