Майже Бродвей: в Україні запрацював експериментальний театральний клуб NASHi.etc

В Україні запустили новий формат театру – експериментальний театральний клуб NASHі.etc, який надаватиме незалежним митцям можливості та інструменти, аби втілювати їхні творчі ідеї та створювати власні мистецькі проєкти. Чим це відрізняється від звичайного театру і що нового це дасть глядачам?

Є ідея!

Слідом за Революцією Гідності в Україні відбулося культурне відродження у багатьох галузях, в тому числі  і в театральній сфері. Однак вона все ще залишається дуже прив’язаною до інституцій, що ставить незалежних митців у певні рамки, стримуючи їхні експерименти та розвиток нових мультидисциплінарних форматів. Так виникла ідея театрального інкубатора NASHi.etc, який має на меті дати поштовх розвитку сучасного українського театру. Засновницями NASHi є театральна експертка українського походження Романа Соутус та Софія Ющенко, яка стала виконавчою директоркою театру. «Понад усе я хочу, аби українські історії були почуті, і, на мою думку, театр – прекрасне місце для цього. Ми маємо на меті розвивати сучасний український театр, стимулюючи митців до експериментів та пошуку нових сучасних підходів до театру, надаючи простір для навчання і практики, а також представлення на міжнародному рівні»,  – говорить Романа.

Більше експериментів

Якщо класичний театр вирізняють наявність інституції, акторської трупи та визначеного репертуару, то експериментальний – не має місця чи стандартного амплуа. Такий театральний клуб стане акселератором нових талантів, які розвиватимуть в Україні сучасну і незалежну театральну спільноту. Роль NASHi – допомагати митцям втілювати їхні творчі ідеї, надаючи локацію, обладнання, інформаційну та організаційну підтримку, супровід експертів і міжнародне представлення. Це називають ко-продакшном.

На ідею NASHi.etc надихнув відомий нью-йоркський авангардний театр La MaMa, де тривалий час працювала Романа Соутус. Він був заснований у 1961 році й відіграв значну роль у кар’єрі багатьох митців, серед яких Сем Шепард, Джулі Теймор, Даян Лейн, Гарві Фірштейн, з ним також співпрацювали Роберт де Ніро, Аль Пачіно, Денні де Віто. І зараз La MaMa робить експериментальні постанови, до його складу також входить гурт «Яра», який створює театральні вистави на базі української поезії. Тож NASHi.etc стануть партнерами театру La MaMa в Україні, а його художня керівниця Міа Ю увійде до консультаційної групи, яка братиме участь у навчальних воркшопах.

Романо, ви ж українка за походженням? Розкажіть трохи про це.

Хоча я народилася в США в родині батьків з української діаспори, я вважаю себе українкою до кісток. Я приїхала в Україну, коли мені було півтора місяці, й прожила тут майже половину свого життя. Більш того, я обираю Україну. Я обираю жити тут, обираю розмовляти українською, обираю будувати свою компанію в Києві. Для мене Україна і бути українкою – це все.

Оскільки авторками ідеї проєкту є дві жінки, можна говорити про певну girl power, так? Що вас об’єднало, як вам працюється разом?

Ми з Софією знаємо одна одну практично все життя, і наше спільне виховання в Україні привило нам однакові цінності стійкості, сміливості та незалежності. Тож коли я прийшла до неї з ідеєю створення NASHi, я знала, що ми розділяємо одну і ту ж місію. Ми обидві хочемо підняти українські голоси та поділитися ними зі світом.

Найкраще я можу пояснити, як ми працюємо разом, це те, що я – мрійник, а Софія – реаліст. Мені потрібно мати чітке уявлення про бачення компанії, а Софія береться за втілення цього бачення в життя. Саме ці спільні цінності та місія роблять нас потужним дуетом «girl power».

Хто і як придумав назву проєкту?

Початкова ідея належала мені. Коли я повернулася до Києва у 2019 році, то була натхненна культурним відродженням, яке відбулося після Революції Гідності. Як театральний художник, я хотіла бути його частиною. Але незабаром виявила, що український театр неймовірно прив’язаний до інституцій і не завжди має простір для експериментів. Я згадала, як структура нью-йоркського театру La MaMa, в якому я працювала, була дуже плідною у створенні простору для нового експериментального театру. Й хотіла запровадити таку ж систему тут.

La MaMa був названий на честь своєї засновниці Еллен Стюарт, яку театральна сцена вважала «матір’ю». І La MaMa є й відчувається як сім’я. Я хотіла, щоб наша назва мала такий самий ефект. NASHi – це ми, наші люди, наші голоси, наші історії. Я хочу, щоб глядачі відчували, що шоу належить їм так само, як і артистам чи компанії. Це все наше.

Яка актуальність проєкту для України зараз?

Якщо я щось розумію в цій війні, то це те, що вона стосується наративів. Росія використовує насильство і тероризм, щоб нав’язати свій наратив, в той час як українці борються за право на самовизначення.

Театр – ідеальне місце, де нація може визначити свою національну ідентичність. Як сказав відомий театральний режисер і теоретик Ауґосто Боаль, театр – це «репетиція революції». Як революційний народ, українці потребують місця для експериментів з нашими голосами. Росія не може знищити народ, який чітко й активно заявляє і представляє свій наратив на світовій арені.

Які ваші очікування від його реалізації?

Після прем’єри буде більше театру. Дуже, дуже, дуже багато театру. У NASHi є довгий список ініціатив, які дадуть нашій спільноті можливість розширити свої навички, знайти нові ресурси та практикувати отримані знання на аудиторії.

Чи є якісь побажання чи вимоги до художників, яких підтримає проєкт?

Сміливість! Зокрема, сміливість зазнати невдачі. Для того, щоб працювати з нами, вам не потрібне довге резюме чи велика кількість підписників. Наша мета – працювати з художниками, які хочуть спробувати щось нове. З огляду на це, ви повинні усвідомлювати, що ваш експеримент може піти не так! Але ми в NASHi не боїмося невдач, навпаки, ми їх заохочуємо! Ви можете дійти до краю прірви чогось революційного лише якщо дозволите собі ризикнути зазнати невдачі. Ми хочемо революційної роботи в NASHi.

Чи є вже коло таких митців або театрів в Україні?

Я думаю, що в Україні існує нерозголошена мережа серед театрів і театральних діячів, які підтримують і заохочують один одного так само, як ми сподіваємося. Але спільне джерело ресурсів і можливостей обмежене: національні театри залежать від невеликих бюджетів, а незалежні митці не завжди мають те, що їм потрібно для самостійного виробництва.

Які ваші плани на майбутнє?

Ми плануємо анонсувати нових художників-резидентів, відкривати та продюсувати роботи запрошених митців, а також пропонувати нетворкінгові заходи та безкоштовні майстер-класи. Слідкуйте за нашими новинами в інстаграмі.

Всі на прем’єру!

18 листопада у Будинку кіно відбудеться прем’єра першої вистави NASHi. Це «Кабаре На Кордоні», якеоб’єднає відразу п’ять творчих груп – театрально-музичний ансамбль Schmalgauzen, театр тіней «Тіньова», проєкт Andrii Barmalii x Yevheniia Vidishcheva, Dima Levytskyi та AMÆNTES – створюючи унікальний кабаре-перфоманс на тему перетину кордонів. 

Експеримент – це те, що найперше вирізнятиме NASHi. Окрім сучасних форматів і більшої творчої свободи, це досягатиметься і шляхом міждисциплінарної співпраці. Це зробить театральну спільноту більш інтегрованою у процес українського культурного відродження. Так, наприклад, Andrii Barmalii x Yevheniia Vidishcheva поєднують музику з сирими документальними текстами та тілесним перформансом, Dima Levytskyi створює аудіопрогулянки містом, а «Тіньова» – грає з формами і значеннями. Все це створює для глядачів новий унікальний досвід. 

Також невід’ємною частиною історії NASHi є жива трансляція, аби запропонувати глядачам з усього світу дивитися шоу в прямому ефірі. Тож прем’єра транслюватиметься наживо онлайн та у Нью-Йорку в театрі La MaMa.